Для нас із вами, одержимих «білою невиліковною хворобою», гірськолижний сезон є найважливішим періодом року, але він, на жаль, обмежений часовими рамками, наявністю снігу на схилах і нашими з вами гаманцями. Літня поїздка на італійський льодовик Maso Corto зруйнувала для мене всі ці обмеження. Як не парадоксально це звучить, рішення поїхати кататися на лижах улітку прийшло до мене ще взимку. Крим, Туреччина, Єгипет — це ж зовсім не те, якщо тобі влітку сняться білі засніжені простори, і уві сні ти смикаєш ногами, виконуючи черговий поворот. Потенційна зупинка по дорозі у Венеції, чудова атмосфера Школи Activ Sport, банкети «Польських днів у Maso Corto», грандіозні змагання — усе це потім, головне — здійснити заповітну мрію і відчути неописанну принадність ковзання на лижах. Улітку… Фінансова складова цієї поїздки, чесно скажу, насторожувала і навіть лякала. 7 днів і 6 ночей у готелі всього 241 євро!!! І це зі скіпасом!!! Уточнюю, це ціна не за день, а за весь період!!! Як виявилося, це спеціальна ціна на період «Польських днів у Maso Corto», і з метою залучення людей та популяризації курорту вартість скіпаса дорівнює нулю. Розповідати про підготовку до літньої поїздки на гірськолижний курорт я не буду, лише скажу, що рюкзаки виявилися трішки більшими, ніж у зимових поїздках — плавки, купальники, шорти — речі просто необхідні для відпочинку на гірськолижному курорті влітку.
Maso Corto — назва льодовика, розташованого неподалік від Больцано в долині Val Senales, яка ще має назву «яблуневої долини». Саме цей льодовик (3200 метрів над рівнем моря) — один із небагатьох, який у професійних гірськолижників асоціюється з цілорічним центром тренувань. Одного дня катання я нарахував 34!!! встановлені траси «гігантів» і «спецслаломів». На кріслі-підйомнику своїми наріччями вухо ріжуть фіни, чехи, іспанці, німці і навіть казахи. І ось я на місці!… Той, хто катається в Європі, напевно систематично стикається з проблемою дістатися до Гори. Хоча це не Буковельські затори, але рівень комфорту невіддільно пов’язаний із близькістю готелю до підйомників. У Maso Corto ця близькість — 120 метрів. 120 нещасних метрів, і ти в гондолі. 1000 метрів по вертикалі, подвійне закладання вух, і через 8 хвилин ти в іншому світі, від вигляду якого різко перехоплює подих. Мінус 2. У червні. Миттєво забуваєш про те, що надворі літо. «Вилизаний» вельветовий бетонний схил одразу нагадує про те, що й улітку треба точити канти. Підйомники на льодовику влітку працюють з 8.00 до 13.00 — адміністрація курорту береже сніг — тож поспати довше на відпочинку не вийде. Заняття в школі йдуть без обіду, усі учні, як і я, розуміють і цінують час, проведений на снігу. О 13 годині канатники просто не можуть зігнати українських лижників, що дорвалися, але перспектива блукати пішки схилами Італії та Австрії трохи отверезує. Італії та Австрії, бо один із підйомників побудований чітко на кордоні цих двох країн. Отакий собі міжнародний бугель. Знехотя спускаюся гондолою в долину. Ті ж 8 хвилин і теж подвійне закладання вух. І знову інший світ, у якому шорти з футболкою — найкомфортніша форма одягу. У цьому новому світі на мене чекають пляжний волейбол, великий теніс, футбол з іноземцями і величезний вибір пішохідних подорожей до водоспадів та озер. 
Школа Activ Sport. Про ШКОЛУ можна розповідати довго, але не в контексті теми цієї статті. Школа, втім, як і всі попередні, які я відвідав, була чудова. Польська дівчина-«ураган» Агнешка не давала нам, учням, розслабитися ні на хвилину. Новинкою для мене стали емоції, отримані на трасі «слалому», а Агнешка — живий відеоролик з етапів Кубка світу. Думка «а чим я гірший» чи «а що тут такого складного» миттєво призвела до розбиття моєї маски об древко. Влетів на 45 євро. Благо, влітку знижки в спортивних магазинах. Вечірній відеоаналіз захоплював особистим бажанням прогресу кожного, жартами інструкторів і цілком дружньою атмосферою колег-учнів. Окремий уклін керівнику школи пану Чеславу за організацію екскурсійної програми. Чудова десятикілометрова трекінгова прогулянка навколо величезного озера з підвісними мостами, стежками і будиночками лісника змусила мене почати любити ходити горами. Просто так, для здоров’я і можливості споглядати гірську красу. А озеро Гарда, яке ми відвідали одного дня після катання, просто не виходить у мене з голови вже кілька місяців по тому. Від школи Activ Sport я вважаю, що взяв максимум: сподіваюся, у чомусь покращив свою техніку, дізнався багато нового загалом про лижі, чудово покатався, завів нових друзів і чудово попутешествував. Шкода тільки, що це було всього 7 днів… «Польські дні у Maso Corto». Одразу застережу, що після «Польських днів 2010» ця культова подія для курорту напевно буде перейменована на «Польсько-Українські дні» або навіть на «Україно-Польські». Організаторам заходу вдалося створити чудову атмосферу не лише для поляків на курорті, а й для всіх, хто приїхав улітку в Maso Corto не лише «за лижами». У дворі готелю стояв величезний шатер, який удень був центром координації заходів, а ввечері перетворювався на «престижний нічний клуб». Усе, що пропонували, роздавали й наливали, було абсолютно безкоштовно. Зі спортивної складової «Польських днів 2010» були змагання з: футболу, великого тенісу, пінг-понгу, пляжного волейболу, кросу на 5 км гірською місцевістю, роликові заїзди на 1000 метрів, нью-скул фристайл. Апофеозом усього став «Літній кубок Maso Corto» з гірських лиж і сноуборду. 3 дні, три різні траси слалому-гіганта. За підсумками 3 стартів і визначали абсолютного переможця. Дуже порадувало «свято шпеку» і «свято місцевої національної кухні на висоті 3200 метрів». Солодке слово «халява» завдало пристойної шкоди моїй системі травлення. Щовечора влаштовувалася святкова церемонія нагородження всіх переможців і призерів, де їм вручали кубки, медалі й цінні призи. Потім усе це поступово переростало в дискотеку з показами мод, живим виконанням пісень польськими зірками і великим вибором безкоштовних алкогольних коктейлів. Приємно здивувала своєю щедрістю прощальна лотерея абсолютно для всіх. Охопити все на «Польських днях» просто неможливо, довелося визначитися для себе з пріоритетами відпочинку і зробити свій вибір. Зрештою, я навіть постояв на подіумі.
Українці з Maso Corto повезли додому, окрім позитивних емоцій, більшу частину кубків, медалей, дипломів, місцевих сувенірів і подарунків. На останніх «Польських днях» українців було приблизно чверть від кількості всіх відвідувачів курорту. Саме тому вважаю, що це свято просто зобов’язане бути перейменоване на «Польсько-Українські дні». Скажу відверто, я закохався в Maso Corto. Можливо, це кохання — результат добре організованої школи, чудової компанії, прекрасного заходу «Польських днів 2010», і я вважаю, мені пощастило, що я, потрапивши вперше в Maso Corto, тепер зітхаю і кажу, що тягне мене туди знову і знову. Наступні Польські Дні 2011 — www.activ-sport.com.ua.
