Коли ввечері ти прогулюєшся головною вулицею Давоса, і не видно розташованих навколо гір, можна подумати, що перебуваєш на Банхофштрассе в Цюриху. Тут безліч магазинів з ексклюзивними ювелірними виробами, дорогими годинниками, гарним одягом, хутрами тощо. І лише велика кількість спортивних магазинів, що продають спорядження для лижників і сноубордистів, говорить про те, що все ж ми перебуваємо на зимовому курорті.
Davos у сучасному світі відомий, передусім, як місто, де щороку в січні проводиться Всесвітній економічний форум. Так-так, саме місто, адже Давос налічує понад 13000 жителів і є найвисокогірнішим (1560 м над р. м.) з населенням понад 10 000 містом у Європі. Зараз, коли до Давоса приїжджають сильні світу цього, щоб обговорити, скільки ще років можна «протягнути» кредит і хто за все заплатить, мало хто знає, що це місто відіграло дуже важливу історичну роль у розвитку лижного спорту в Європі, і у Швейцарії зокрема. Трохи історії. Як сталося, що невелике альпійське поселення за кілька десятків років перетворилося на місто і відомий курорт? А все через жахливу і дуже заразну хворобу — туберкульоз. До моменту відкриття стрептоміцину (1944) туберкульоз лікували виключно за допомогою гірського повітря. Але не всюди було однаково добре. Коли на початку XIX століття доктор Александр Шпенглер відкрив особливу лікувальну властивість давоського повітря, почався справжній бум. Санаторії виникали як гриби після дощу, а до міста, завдяки близькій відстані від Цюриха і добрій комунікації за допомогою Räthische Bahn, стали прибувати натовпи курортників, а за ними й туристів. Потім потяглися артисти, письменники, поети. Давос став модним. Виявилося, що крім повітря, місто може запропонувати безкраї снігові поля і чудові краєвиди. Уже в 1931 році введено в дію перший відрізок залізниці Parsennbahn. Другий відрізок, до вершини Weissfluhjoch (2662 м над р. м.), було відкрито роком пізніше. Це відкрило перед лижниками невідомі дотепер можливості. Завдяки цій залізниці Давос дуже швидко став Меккою лижників у Швейцарії, а схили Parsenn — «святою горою». На Різдво 1934 року житель Давоса Jack Ettinger запустив перший у світі лижний підйомник на 300-метровому спуску Bolgenhang, з бугелями на одну особу у формі літери J. Цей винахід справив революцію у світовому лижному спорті. Відтоді в Давосі побудовано понад 40 різних залізниць і підйомників. У розпорядженні лижників близько 300 кілометрів підготовлених трас і нескінченна безліч варіантів катання поза трасами і ski-tour. Де кататися? У районі Davos-Klosters кожен знайде підходящу для нього трасу. У регіоні 6 центрів, кожен зі своєю спеціалізацією. Вони з’єднані мережею добре продуманих автобусних маршрутів. Також можна (і треба) скористатися залізницею. Усе це входить у skipass! Розглянемо детально кожен із центрів: Parsenn/Gotschna — 2 наземні поїзди, 3 великі гондоли, 5 крісельних підйомників, 5 бугельних підйомників, 13 барів і ресторанів. Регіон Parsenn може багато чого запропонувати. Починаючи від дуже широких, чудово підготовлених трас для лижників будь-якого рівня і до непідготовлених схилів для freeride. Особисто мені дуже подобається спуск з вершини Weissfluhgipfel (2844 м над р. м.) чорною трасою №1, яка потім вливається в червону трасу №17, а та своєю чергою в червону №21. Таким чином можна доїхати дуже різноманітною місцевістю аж до Klosters (1191 м над р. м.). Любителям здійснювати подвиги рекомендую проїхати ці траси без зупинки. Це «всього» 1650 м перепаду висоти і кілька десятків кілометрів шляху. І це того варте! Любителі freeride також можуть стартувати з Weissfluhgipfel і, обходячи підготовлені траси, доїхати до Klosters чи навіть далі, до Kublis (810 м над р. м.). Проїхати 2000 м перепаду висот, не використовуючи гелікоптер, — це ж чудово. Можна витратити гроші й взяти провідника. Jakobshorn — 2 гондоли, 5 крісельних підйомників, 3 бугельних підйомники, 7 барів і ресторанів. Зараз Jakobshorn рекламується як «Fun Mountain», тобто гора для любителів freestyle. У нижній його частині побудована величезна half-pipe (Bolgenplaza) на тому самому схилі, де в 1934 році було запущено перший бугельний підйомник у світі. Half-pipe у певні дні тижня відкритий після настання темряви, і красиво освітлюється штучним світлом. Схили Jakobshorn дуже широкі і місцями доволі вимогливі. Саме тут тренуються місцеві клуби. У районі вершини Jakobshorn (2590 м над р. м.) діє найкоротша залізниця у світі — Güggelbahn, якою дуже зручно під’їхати до стильного ресторану. Колись Jakobshorn був місцем зустрічей на снігу різних інструкторів. Саме на його схилах Franc Furtner вперше показав світові (1954) контрротаційну техніку Стефана Крукенгаузера, яка на багато років стала обов’язковою в програмах навчання альпійського лижного спорту. Pischa — 1 гондола, 2 бугельні підйомники, 2 ресторани. Це одне з найулюбленіших моїх лижних місць у Європі. Як це? — запитаєте ви. Тільки два підйомники? Так. Саме так! Тиша, спокій, практично немає людей, жодної музики на схилі і непідготовлені траси (тільки одну «нитку» спуску з вершини в долину прокладають ратраки). Величезні простори схилів середньої складності можна використовувати практично наодинці. У середині тижня в центрі Pischa катається не більше 20 осіб. Що далі ви рухатиметеся в напрямку добре видимого Weissfluhgipfel, то вимогливішою стає місцевість. Pischa — це чудове місце, де кожен справжній лижник знайде можливість поспілкуватися з природою і заспокоїтися після гарячки спусків у регіоні Parsenn. Це також чудове місце для тих, хто тільки починає кататися поза трасами. Rinerhorn — 1 крісельний підйомник, 4 бугельні підйомники, 4 ресторани. Ще один невеликий, але дуже різноманітний лижний центр. Відкриті, широкі і місцями навіть вимогливі траси дозволяють дати вихід енергії лижникам із хорошою технікою. За хороших снігових умов перед лижниками і сноубордистами відкриваються великі можливості при катанні поза трасами. Але треба бути обережними, оскільки на схилах Nüllisch Grat часто бувають лавини. Також у центрі є спеціальна зона для дітей, а саме «Parkiem Krasnali». Madrisa — 1 чотиримісний крісельний підйомник, 1 двомісний крісельний підйомник, 5 бугельних підйомників, 5 ресторанів. У центрі Madrisa складається враження, що ти перебуваєш високо в диких горах. Це відбувається через вершину Madrisahorn, що височіє над трасами, яка ніби висить над трасами і підйомниками. Насправді ж сонячні схили чудово підходять для сімей із дітьми. Поки батьки насолоджуються різноманітними, а місцями і складними трасами, діти можуть побути в «Madrisa-Land». У їхньому розпорядженні зони для катання на камерах, надувний замок, траса з виміром швидкості, містечко з дорожнім рухом на лижах. Дітям напевно не буде нудно. «Великим» і сильним лижникам ми рекомендуємо позначений, але непідготовлений спуск з вершини Ratschenjoch (2602 м над р. м.). Schatzalp/Strela — 1 наземний поїзд, 1 крісельний підйомник, 1 бугельний підйомник, 4 ресторани. Тільки минулого сезону знову введені в дію підйомники центру Strela, що не працювали понад десять років. Він не приносить доходів, але вливання з Parsenn чи Jakobshorn дозволяють утримувати цей пережиток минулого. Strela — це чудове місце для тих, хто хоче мати повний спокій, добре поїсти і вдатися до спогадів. У центрі цілком свідомо не встановлювали гармати для штучного снігу, і завдяки цьому його добре знають серед зимових пішоходів. Життя після лиж. У Давосі життя вирує. Тут величезна кількість барів, ресторанів, пабів тощо. Ласункам рекомендую «Bistro Gentiana», яке знаходиться на головній вулиці в містечку, побудованому в стилі Jugendstil. У цього бістро цікава історія. У ньому обідали артисти і письменники, що відвідували Давос. Зараз сири Fondue і равлики в різних видах є спеціалізацією закладу. Підкріпившись, можна ще позайматися спортом, наприклад, скористатися найбільшим катком Європи, з’їхати на санчатах чи подивитися матч поло на снігу. Також дуже рекомендую проїхатися екіпажами чи санчатами через засніжений Давос і відвідати розташований у романтичному місці пивоварний завод Monstein.
