Серед інших назв, що пестять слух (початківця) лижника, таких як Хінтертукс, Ясна, Зольда, Шамоні, особливе місце займають Доломіти. Ми спробуємо коротко розібратися, що таке Доломіти, і чому туди варто їхати.
Для початку — Доломіти це гірський масив на півночі Італії, на кордоні з Австрією. Історична назва місцевості — Зюд Тіроль, або Південний Тіроль. Тут і розташований найбільший у світі гірськолижний альянс Dolomiti Superski. Дванадцять регіонів катання із загальним скіпасом розташовані в трьох адміністративних областях Італії — Альто-Адідже, Трентіно і Венето. 1220 км трас і 470 канатних доріг здатні щогодини закидати на вершини 620 000 осіб! В Альянсі об’єднані 12 регіонів катання, з яких найвідоміші — Кортіна-д’Ампеццо, Кронплатц, Альта-Бадія, Валь-Гардена, Валь-ді-Фасса, Арабба-Мармолада.
Валь-Гардена, Альта-Бадія, Арабба і Валь-ді-Фасса прилягають до гірського масиву Sella (3152 м), з’єднані канатками і трасами: подорожувати між розташованими в них курортами можна, не знімаючи лиж. Решта регіонів розкидані на великій площі по всіх Доломітових Альпах. Деякі з них своєю чергою являють собою об’єднані гірськолижні території. Наприклад, Кронплатц, з його суперсучасною системою підйомників, або Чівета, що отримала свою назву від знаменитої гори заввишки 3220 м, яка домінує над зоною катання з верхньою точкою всього 2100 м. Інші регіони включають кілька самостійних лижних районів, між якими доводиться переїжджати автобусом. Так справа стоїть у Кортіні-д’Ампеццо, Валь-ді-Ф’ємме і Валь-ді-Фассі/Карецці, Валле-Ізарко і Сан-Мартіно/Пассо-Ролле. Загальну кількість курортів у Dolomiti Superski важко підрахувати — їх близько сорока. Серед них є старі, всесвітньо відомі гірськолижні центри з розвиненою туристичною інфраструктурою, і невеликі станції, де катаються здебільшого самі італійці. Є курорти з міцною спортивною репутацією, що приймають престижні міжнародні змагання, з гучним après-ski і нічним життям. А також — селища, більш орієнтовані на спокійний сімейний відпочинок із дітьми. Кожен регіон Dolomiti Superski по-своєму цікавий, і всі дуже красиві — адже це Доломітові Альпи, які часто називають «найвеличнішою природною архітектурою у світі». У 1974 році кілька гірськолижних регіонів, а саме Кортіна-д’Ампеццо, Кронплатц, Валь-Гардена/Альпе-ді-Сюзі, Альта-Бадія, Арабба і Валь-ді-Фасса/Карецца об’єдналися, створивши систему єдиного скіпаса. Протягом двадцяти років до альянсу приєднувалися інші регіони, і в 1994 утворилося те, що ми сьогодні знаємо як Dolomiti Superski. Напевно, найцікавішою родзинкою Dolomiti Superski є гірськолижний маршрут Села Ронда. Sella Ronda — замкнений круговий маршрут навколо гірського масиву Sella, пройти який можна в обох напрямках, як за годинниковою стрілкою, так і проти неї. Здійснити таку кругову подорож дозволяє ланцюг пов’язаних між собою канаток і трас. За мінімальних навичок катання втілити в життя цей круїз можна за один день, щоправда, починати його бажано рано-вранці. Загубитися на маршруті практично неможливо — на розвилках і станціях канатних доріг встановлено безліч вказівників руху в один і інший бік. Безумовним плюсом є те, що на всьому протязі маршруту в обох напрямках не залишилося бугельних підйомників — тільки крісельні і гондоли. У них можна перепочити і нашвидкуруч перекусити, якщо шкода витрачати час на серйозний обід в одному з гірських ресторанів, яких по дорозі десятки. А тепер коротко про найпопулярніші курорти. Валь-Гардена — один із найцікавіших регіонів, що входять до найбільшого у світі гірськолижного альянсу Dolomiti Superski. Чудові спортивні траси Санта-Крістіни і Сельви. Чудові умови для лижників-початківців на високогірному плато над Ортізеєю. Але головне — безмежні можливості для найцікавіших скі-сафарі в сусідні області й долини: майже півтисячі кілометрів пов’язаних між собою спусків! Розташована в північно-західній частині Доломітових Альп, долина Валь-Гардена адміністративно належить до Південного Тиролю. Від міста Больцано, столиці провінції, її відділяють 40 км, від Верони — 190 км, від Інсбрука, столиці австрійського Тиролю — всього 120 км. До 1918 року Валь-Гардена входила до складу Австро-Угорської імперії. Німецька мова тут і сьогодні більш поширена, ніж італійська; усі географічні назви (населені пункти, вершини, перевали тощо) на картах представлені у двох варіантах. Довжина долини трохи більша за 20 км. Вона тягнеться на схід від шосе А22, що веде до прикордонного Бреннерського перевалу, і впирається в гірську групу Sella (3151 м), на південь від якої височіє Sassolungo/Langkofel (3181 м). «Довгий камінь» — своєрідний символ Гардени. У Валь-Гардені три курортні селища. Найбільше з них — Ортізея (Санкт-Ульріх — нім.) лежить на висоті 1236 м. Вище долиною, на її північному боці, розташувалася Санта-Крістіна, біля підніжжя Sella Gruppe знаходиться Сельва-Вольченштайн. Рекомендувати Валь-Гардену можна, враховуючи велику об’єднану територію катання, можливість захопливих скі-сафарі, продуману систему сучасних підйомників, чудові умови для новачків на плато Seiser Аlm і вражаючі пейзажі.
Кортіну-д’Ампеццо багато хто вважає «Королевою Доломітів». Це єдиний італійський курорт, що входить до групи найкращих альпійських курортів Best of the Alps. Класні готелі й ресторани, багатий набір післялижних розваг. До Кортіни їдуть не лише для того, щоб покататися, а передусім, щоб зі смаком провести час, на людей подивитися і себе показати. Кортіна-д’Ампеццо знаходиться в провінції Беллуно, на півночі адміністративної області Венето, за 44 км від австрійського кордону. Кортіна-д’Ампеццо являє собою доволі великий за розмірами курорт міського типу. Щільно забудований 5–6-поверховими будівлями центр — півтора десятка вулиць і невеликих площ. Передмістя, що розбігаються в різні боки, з особняками і віллами, що належать небідним італійцям… Кортіна-д’Ампеццо не просто гірськолижний курорт, а феномен life style. У цьому плані вона схожа на швейцарський Санкт-Моріц чи французький Межев, які теж входять до клубу Best of the Alps. Окрім самої Кортіни-д’Ампеццо, до її гірськолижного регіону входять курортні селища Сан-Віто-ді-Кадоре (11 км від Кортіни), Мізуріна (15 км) і Ауронцо (33 км), що мають власні невеликі райони катання. Рекомендуючи Кортіну-д’Ампеццо, хочемо звернути Вашу увагу на вражаючі пейзажі, якісні готелі й ресторани; високий рівень обслуговування, чудові траси для лижників-початківців. Регіон Кронплатц (нім. — Kronplatz, італ. — Plan de Corones) знаходиться в Південному Тиролі, він об’єднує одразу кілька долин, зосереджених навколо однойменного гірського масиву. Своєю назвою Кронплатц завдячує одній знаменній події — саме пласка й обширна вершина цієї гори, яка «панує» в цій місцевості, стала місцем коронації принцеси Доласілли, прекрасної й непереможної правительки тутешніх місць. Усього в навколишніх долинах — 13 селищ, розташованих на висоті від 786 до 1650 м, які є місцевими зимовими курортами. Найбільші з них і найцікавіші — Бруніко, Рісконе, Сан-Віджиліо.
Бруніко (Брунек) — найбільший населений пункт у регіоні, стародавнє місто, четверте за величиною в Південному Тиролі. Тут проживає близько 15 тисяч жителів. Тут у «старому» місті є кілька колоритних середньовічних вулиць, на яких розташовані магазини, бари й ресторани. Найближчий підйомник, що веде на Кронплатц, розташований на відстані приблизно чотири кілометри від Бруніко — в Рісконе. А отже, щоб потрапити до району катання, туристам необхідно скористатися послугами лижного автобуса. Однак цей невеликий недолік з лишком компенсується різноманітністю пропозицій для вечірнього дозвілля. Рісконе (Райшах) — селище, звідки безпосередньо можна потрапити на вершину Кронплатц. Тут є одразу два місткі кабінні підйомники: «Kronplatz 1» (№100) і «Kronplatz 2000» (№102), які дуже швидко доставляють гірськолижників і сноубордистів нагору — на висоту 2275 м. Третій підйомник обслуговує навчальні схили, розташовані тут же, біля самого підніжжя гори. Увечері, коли основна маса народу спускається назад, тут починаються найгаласливіші й найвеселіші апре-скі вечірки. Крім того, там розташовані два відкриті ковзанки, траса для катання на санчатах і новий великий аква- і велнес-центр «Cron4». Сан-Віджиліо-ді-Мареббе (Сант-Вігіль-ін-Еннеберг) — найбільш «оптимальний» за своїм розташуванням для туристів-гірськолижників курорт. Він знаходиться на висоті 1201 м, практично безпосередньо в зоні катання. До нього прямують траси на схилах одразу двох гірських масивів — Piz da Peres і Piz de Plaies, а підйомники, розташовані безпосередньо в цьому селищі, піднімають туристів у двох протилежних напрямках. На вершину Кронплатц звідси можна потрапити, послідовно піднявшись на трьох кабінних підйомниках, рухаючись у бік Piz da Peres. Це селище можна назвати найбільш «гірськолижним» курортом з усіх курортів у регіоні Кронплатц. Альта-Бадія розташована в Південному Тиролі, наприкінці 38-кілометрової долини Val Badia, що йде на південь від міста Бруніко (нім. Брунек). Біля адміністративної столиці Альта-Бадії, містечка Ла-Вілла, долина роздвоюється, впираючись у хвилясте гірське плато заввишки трохи більш як 2000 м, завширшки 5–6 км і завдовжки близько 12 км. Праворуч, у південно-західному напрямку, шосе веде до Корвари і Кольфоско; ліворуч, на південний схід, — до Сан-Кассіано, Арментароли і далі на перевал Falzarego (2105), за яким знаходиться Кортіна-д’Ампеццо. Гірськолижний регіон утворюють кілька курортних селищ середнього розміру. Найбільшою популярністю користуються Корвара (1568 м) та її верхній супутник Кольфоско, що лежать у безпосередній близькості від гірської групи Sella (3151 м), на маршруті Sella Ronda. По інший бік плато Альта-Бадії знаходиться Сан-Кассіано. Ла-Вілла розташувалася біля його північного підніжжя на висоті 1433 м. Значно далі від основної зони катання лежить найпівнічніше селище Бадія. Готелі та пансіони-гастгофи (6 готелів і 2 туристичні резиденції) Корвари мають категорію ****. У Сан-Кассіано 5 «чотиризіркових», у Ла-Віллі — 4, у Кольфоско — 3. По всіх селищах регіону і між ними ходять лижні автобуси, які підвозять до підйомників, однак іноді від готелю чи пансіону, у якому ви зупинилися, до найближчої канатки доводиться хвилин 7–10 прогулятися пішки. Рекомендаціями для Альта-Бадії ми вважаємо велику територію катання; можливість скі-сафарі в сусідні регіони, чудові умови для лижників-початківців, продуману систему підйомників, багато хороших гірських ресторанів.
Арабба-Мармолада — це, по суті, два регіони катання Арабба і Мармолада. Арабба, так само як і Кортіна-д’Ампеццо, адміністративно належить до провінції Беллуно. Курорт розташований на висоті 1600 метрів над рівнем моря, у самому кінці неширокої мальовничої долини Лівіналлонго. Арабба являє собою невелике за розмірами селище, трохи витягнуте вздовж долини. Його центральна вулиця — це дорога, що піднімається до перевалу Pordoi. З кінця в кінець курорту близько чверті години ходьби. Тут усього два десятки готелів і пансіонів.
До Арабби приїжджають виключно для того, щоб кататися, кататися і кататися. Станції підйомників знаходяться з різних боків від центру курорту, біля протилежних схилів, між якими не більш як 250 метрів. Опівдні тут завжди можна спостерігати одну й ту саму трохи дивну картину: два нескінченні потоки людей із лижами й дошками в руках поспішають через дорогу назустріч один одному. Так ті, хто об’їжджає масив Sella за годинниковою стрілкою, зустрічаються з тими, хто рухається проти: ви туди, а ми звідти… До безперечних переваг курорту можна віднести велику територію катання, можливість скі-сафарі, чудові траси для експертів. Льодовик Marmolada — гарантія снігу і, звісно ж, вражаючі пейзажі. Ми спробували описати найцікавіші й найпопулярніші місця катання, що входять до гірськолижного альянсу Dolomiti Superski. Сподіваємося, що наша невелика розповідь переконала Вас у тому, що їхати можна і треба. Інформацію про проживання, цінову політику, місця катання і метеоумови ви знайдете на численних ресурсах, матеріали з яких ми використали при підготовці цього огляду. 
http://www.dolomitisuperski.com www.dolomitisuperski.ru www.fassa.com www.cortina.dolomiti.org www.kronplatz.com www.altabadia.org www.arabba.it
