Матеріал нижче — виклад позиції відомого американського гірськолижника Теда Лигеті (Ted Ligety), яку він висловив у своїй особистій колонці щодо змін регламенту FIS для слалому-гіганта, що мали набути чинності з 2012 року. Лигеті рішуче виступив проти нових інструкцій FIS, які встановлювали мінімальний радіус лиж для гігантського слалому на рівні 40 метрів — замість чинних на той момент 27 метрів. За його словами, він особисто протестував дослідний зразок таких лиж і залишився вкрай незадоволений: лижі погано піддавалися керуванню, доводилося постійно проковзувати й переступати, відчуття нагадувало техніку початку 1980-х років. Схожі враження мав і його напарник з тестів Уорнер Нікерсон. Лигеті заперечує тезу, що слалом-гігант є особливо небезпечною дисципліною: за два попередні сезони травмувалися лише троє гонщиків з топ-30 рейтингу Кубка світу, і жодну з цих травм він не пов’язує безпосередньо зі спорядженням — Тома Фанара розірвав зв’язки, зачепивши ворота на жорсткому льодовому покритті, Марсель Хіршер зламав щиколотку, не впоравшись із виямкою на трасі, а Бенні Райх травмував коліно під час змішаної командної гонки. На його думку, зниження швидкості за рахунок довших лиж і більшого радіуса навряд чи істотно зменшить ризик — падіння на 90 км/год чи на 80 км/год однаково небезпечне. Лигеті також нагадує, що попередні зміни FIS (зниження висоти платформи під черевиком, розширення талії лижі) уже призводили до зростання травм коліна, а не до їх зменшення. Він прогнозує, що нові правила дадуть перевагу фізично потужнішим спортсменам (називає Акселя Лунда Свіндаля) і нашкодять менш атлетичним, але технічним гонщикам на кшталт Фанара й Хіршера. Лигеті висловлює сподівання, що запропоновані зміни — радше спроба FIS формально показати турботу про безпеку, ніж реальне її поліпшення, і побоюється, що новий регламент зробить спорт менш видовищним для майбутніх поколінь глядачів.
