Сильний землетрус сколихнув могутні, понад п’ять тисяч метрів заввишки, гори. У місці стику двох різних видів скель стався розлом. І раптово, наче за помахом чарівної палички, сотні мільйонів тонн каменю ринули в долину, зметаючи все на своєму шляху. Величезні кам’яні блоки перегородили русло лінивої до того часу річки. І виникло велике озеро… 
Схоже на сценарій фільму? Але це сталося в реальності, і не так давно (з геологічного погляду). Близько 10 тисяч років тому така катастрофа сталася на території сучасної Швейцарії, поблизу міст Chur і Landquart. Тектонічні поштовхи призвели до того, що гори стали трохи нижчими, ніж планував Творець, і зараз піднімаються трохи вище за 3 тисячі метрів над рівнем моря, а помітна й досі лінія стику двох видів скель входить нині до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Але повернімося ненадовго до часів, що настали після катастрофи. Зібрана в озері вода потроху, але невідворотно, пробивала собі дорогу в скелях, і через кілька тисяч років утворився прохід. Вода пішла, озеро висохло, а його дно стало родючою долиною, на якій тепер і розташовані згадані вище міста. Розкидані, наче кубики, гігантські камені потроху руйнувалися, утворюючи різноманітну і дуже мальовничу місцевість. І ось, нарешті, ми дісталися суті справи. Зараз на цих схилах розташувалися лижні центри: Laax, Flims і Falera. Добре пам’ятаю Laax ще в ті часи, коли я жив у Цюриху (тобто десь 20 років тому). Невелике гірське селище — горезвісні чотири будинки і невеликий підйомник, що піднімав лижників у Crap Sogn Gion. Той, хто не встигав до 7 ранку, простоював близько години в черзі. І хоча траси були доволі пристойні, катання протягом усього дня виснажувало. Відтоді минуло понад 20 років, і Laax, як і Flims та Falera, зазнали ґрунтовної модернізації. 
Архітектура. Вас напевно здивує той факт, що ми почали не з опису трас і визначних місць, а з архітектури селища. А все тому, що вона дуже прикметна. Центр Laax — це не альпійське сільце, а цілком сучасне, фантастичне (і навіть футуристичне) селище. Основу складають вісім (ще чотири мають бути побудовані) наче випадково розташованих будівель, що нагадують гігантські шматочки цукру. Фасади виконані з місцевого будівельного матеріалу — кварциту. У кожній із них знаходяться зі смаком оформлені апартаменти для гостей Laax (загальна кількість — 122). На перших поверхах розміщені магазини, ресторани, паби тощо. Продумано і відповідне нічне освітлення: тепле і не надто яскраве. Важливо й те, що до двох підйомників, які вивозять лижників до піку Crap Sogn Gion (2228 м), треба пройти всього кілька десятків кроків пішки. Так, завдяки співпраці Domenig Architekten of Switzerland і Weisse Arena Gruppe, виник незвичайний rocksresort, як тепер називають Laax. Не можу сказати, що я великий шанувальник сучасної архітектури в горах, але маю зізнатися, що в rocksresort Laax я почувався чудово. Сучасні швейцарські архітектори, вочевидь, належать до найкваліфікованіших у своїй галузі. 
Траси. Модернізації в Laax зазнало не тільки селище. У всьому регіоні, що налічує 100 кв. км і 220 км трас, були модернізовані або замінені на нові підйомники (28 штук). Бугелі (6 штук) «залишилися» тільки в деяких місцях, зокрема й на льодовику Vorab. Але, попри це, саме ними варто скористатися, щоб піднятися (і трохи пройти пішки) на вершину Bündner Vorab (3028 м), з якої відкривається чудова панорама. З вершини також можна (обережно) глянути на долину і селище Elm (де народилася і живе відома швейцарська лижниця 90-х років Vreni Schneider). Частину часу протягом зимових місяців у долину не потрапляє сонячне світло (долина дуже глибока, а схили гір дуже круті). З вершини чудово видно просвіт (17 м заввишки і 19 завширшки) у гребені Tschingelhorn, т. зв. Martinsloch. Чотири дні на рік (два навесні і два восени) рано вранці сонячні промені, проходячи крізь Martinsloch, освітлюють костел в Elm подібно до потужного прожектора. Люди з усього світу приїжджають помилуватися цим видовищем. Тільки одного разу, 1 жовтня 1989 року, сонце не освітило костел в Elm. Жителі Flims заздрили ельмському диву і закрили діру в скелі величезним щитом, …вкравши сонце. Але повернімося до трас. З льодовика можна через Vorab вирушити до району вершини La Siala (2810 м), де знаходиться безліч трас із різним рівнем складності. Красивою червоною трасою №18 можна дістатися аж до села Flims. Також можна спуститися чорною трасою №35 до Alp Ruschein, щоб на крісельному підйомнику повернутися в місцевість Crap Masegn (2477 м), а звідти теж на підйомнику потрапити на вершину Crap Sogn Gion. Але незалежно від того, який варіант ви оберете, на вас чекає безліч добре підготовлених і різноманітних трас. У Laax навіть блакитні «автостради» не нудні завдяки великій кількості бурів, порогів тощо. Любителям «трас» тут не доведеться нудьгувати, а ж бо є ще можливості катання free… 
Free. Laax обрав свій власний шлях розвитку. Не маючи можливості змагатися з Lenzerheide у спортивному катанні, чи з центрами Walis за freeride, керівники Weisse Arena Grupe поставили на freestyle. У центрі є безліч snow-парків (різного ступеня складності) і halfpipe (розташований на схилі Grap Sogn Gion — найбільший у Європі). Гігантський park уздовж підйомника №6 справляє враження навіть на тих лижників, які багато чого бачили. Він призначений справді для професіоналів. Влітку на льодовику Vorab також можна тренувати свій freestyle. У селищі вже кілька років існує «академія freestyle», де вечорами під наглядом фахівців можна вдосконалювати повітряні вправи, падаючи на спеціально застелені синтетичною пористою гумою поверхні. Для потреб Freestyle Academy був пристосований теніс-зал, що користувався слабкою популярністю. Вечорами вулицями rocksresort фланує молодь, що любить freestyle, але обстановка на диво спокійна — адже вони і так цілий день важко «трудяться» в snow-парках. Тепер вам буде легше зрозуміти, чому ваші п’ятнадцятирічні (і трохи старші) діти так пристрасно хочуть поїхати в Laax. Я вважаю, що Laax — це ще маловідома «перлина» freeride. Любителі катання поза трасами мають у своєму розпорядженні кілька десятків позначених жовтими вішками (на картах жовтими лініями) варіантів непідготовлених трас. Особливо гарні спуски з вершини La Siala (з обох боків). Просунутим фрирайдерам рекомендую хоч на день взяти місцевого провідника, який покаже вам багато цікавого. Розміщення. Рекомендую rockresort. Тут за цілком розумну суму отримуєш умови класу lux. Тим же, хто віддає перевагу більш традиційним варіантам, варто звернути увагу на готелі й апартаменти в історичному Flims чи дуже спокійній Falera. Звідусіль гірськими трамваями чи підйомниками можна дістатися до трас Weisse Arena Grupe буквально за десяток хвилин. Я думаю, що кожен знайде тут щось для себе.
Лаакс, або Rolling Stone
